Калкан є однією з найбільших камбал - (Psetta maeotica). Калкан водиться тільки в Чорному, Азовському морях і прилеглій частині Середземного моря, заходить у гирла Дніпра і Дністра. Основна відмітна ознака - відсутність луски. Також калкан має здатність для маскування змінювати забарвлення залежно від кольору дна. Ранньою весною з'являється голодний калкан, який відмарнілий після зимівлі, і починає посилено годується і поглинати хамсу, молюсків, бичків, крабів, пікшу, барабулю. Трохи відновивши сили, калкани збираються в косяки і приступають до ікрометання. Нерест триває з кінця травня до кінця липня. Старі самки доводять загальну кількість ікринок до 20-25 мільйонів! У Чорному морі калканам немає рівних за плодючістю, але ця нібито надмірність врівноважується тим, що вони нерестяться не щороку і дуже малий відсоток виживання, до осені виживають 5-6 молодих калканів.
Калкан цінується як велика і смачна риба. У чорноморського калкана тіло високе, висота його становить 80% довжини, вкрите кістковими конічними горбками. М'ясо камбали багате на солі фосфору, а ось жирів практично немає. Камбала є джерелом вітамінів А, D, В12, Е, тіаміну, рибофлавіну, піридоксиннікотинової та пантотенової кислоти, аспарагінової, треоніну, серину, глутамінової кислоти, гліцину, жирних кислот омега-3. Камбала містить безліч мінералів і мікроелементів - це натрій, калій, кальцій, залізо, селен, цинк, магній, фосфор, мідь і йод.
Філе калкана світле, не містить дрібних кісток, а в хребті практично немає і великих. Жир зосереджений у районі плавників, тому можна робити по-різному: або готувати цілком, без додавання жиру, або обрізати краї й отримувати дуже дієтичну страву. Філе камбали добре підходить для запікання, тушкування і смаження, також підійде як компонент для рибних салатів. Особливим делікатесом вважається в'ялений і копчений калкан.
